Медики-десантники з Авдіївської промзони.

Авдіївська промзона або, як її називають українські десантники – «промка», наразі залишається найгарячішим місцем зіткнення з НЗФ в зоні АТО. Тому і медичні фахівці, які виконують там свої обов’язки професіонали.

Начальнику медичної служби аеромобільного підрозділу лейтенанту м/с Роману Боренку та його підлеглому, фельдшеру Миколі Віценко вдалося виділити декілька хвилин на діалог безпосередньо в Авдіївській промзоні.

Роботи для медиків крилатої піхоти на «промці» вистачає не на одну людину: від витягування поранених з під куль та мінометних обстрілів до проведення занять по тактичній медицині. Щоб не забували, так би мовити.

–До медичного закладу, де я працював лікарем прийшов «воєнком». Сказав, що дуже потрібні військові лікарі, –пригадує лейтенант м/с Роман Боренко. – Потім вже у навчальному центрі подивились, що я можу виконувати складні медзавдання і от, я тут, у Високомобільних десантних військах, –з посмішкою розповідає офіцер.

У свою чергу Микола Віценко, закінчив Гайсинське медичне училище, потім строкова служба на флоті. Працював у лікарні. Після подій у Криму, зрозумів, що має стати на захист Батьківщини. Прийшов до військового комісаріату добровільно, став на облік. Під час 4 хвилі мобілізаціх поповнив лави ВДВ, продовжив службу за контрактом.

Одноголосно зазначають, що найважче у роботі військового медика на передовій чекати поки йде обстріл. Просто сидіти на нервах і чекати. Заспокоюються лише тоді коли товариші доповідають, що все добре, поранених немає, медики не потрібні.

–Так, найважче – це чекати. Слухати рацію і чекати. Коли є поранений – все робиш на автоматі, нічого не боїшся, працюєш на час. Щоб якомога швидше надати допомогу, евакуювати. Саме хвилини під час обстрілу найважчі,-розповідають медики ВДВ.

Було всяке у них. І під обстрілами проривались, і особисто відстрілювались. Для військовиків кожен поранений – це новий вихід, нові умови для евакуації. Не буває так щоб щось повторювалось.

–Багато хлопців, хто отримав легкі поранення не хотіли покидати позиції. Кричать і лаються, що ні в які шпиталі не поїдуть, позицій не залишать. Іноді, навіть, доводилось умовляти, – розповідають медики про курйозні випадки. –До останньої краплі крові, що й казати-це ВДВ.

Десантники сміливо ідуть у бій, знаючи, що у них  надійні медики, і при потребі, у будь-якій ситуації, вони отримають швидку і кваліфіковану допомогу.

Варто зазначити, що у більшості медиків ВДВ є великий досвід надання першої медичної допомоги на полі бою, під час евакуації, в польових умовах. Кожен вважає своїм обов’язком бути там, де найбільше він буде потрібен, де зможе врятувати життя, зберегти здоров’я.

Прес-служба ВДВ