«Бій тривав майже дві години, сили були не рівні, але на то ми і десантники, щоб не зупинятися перед складнощами», – підполковник Олексій Явкун

Вдалі бої за міста Слов’янськ, Краматорськ яскравою стрічкою проходять в історії славнозвісної 25 окремої повітрянодесантної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Відважні десантники не жаліючи сил крок за кроком звільняли нашу землю від Кремлівської орди…

Наказ вищого командування залишити блок-пост поблизу Слов’янська, який утримували бійці 25-ї бригади  та висунулися у сторону перехрестя доріг, що вели до селища Ямпіль, що на Донеччині тоді ще майор Олексій Явкун виконав чітко, у значно короткий термін.

• Для бандитських угрупувань під командування Ігоря Гіркіна перехрестя неподалік Ямполя було єдиним шансом на спасіння, така собі «дорога життя», що надавала змогу на постачання озброєння та боєприпасів для незаконних банд-формувань, – починає свою розповідь про події 19 червня 2014 року командир 3 парашутно-десантного батальйону підполковник Олексій Явкун.
• Розвідувальних даних було обмаль. Лише відомо, що бойовики стягнули чималу кількість живої сили та добре закріпилися на блок-пості. Так само і розуміння важливості даної операції та складнощів, які могли виникнути під час визвольних боїв.

В ніч з 18 на 19 червня почалася наступальна операція. В хід пішла артилерія, яка наносила потужні удари по місцю, де сконцентрувалися бойовики – перехрестю. А зі сходом сонця, десантники 25 бригади разом з представниками інших підрозділів ЗСУ вирушили у наступ.  Дорога до блок-посту бойовиків була замінована, один за одним почали зриватися снаряди, руйнуючи військову техніку. Засідка… Над головами десанту засвистіли снайперські кулі…якась мить – запрацювали міномети: жах, вогонь, крики поранених, понівечена техніка…

Бій тривав майже дві години, сили були не рівні, але на то десантники, не зупинялися перед складнощами. Трохи затихло. Щоб не дати бойовикам змогу передислокуватися та зайняти нові позиції викликаємо «Богів війни», артилерія прямою наводкою відпрацьовує по засідках кремлівських найманців. Передавши поранених та загиблих медикам, колона 25 бригади знов вирушила у наступ.

Запрацювали міномети, кулемети, ворог, розуміючи усю важливість даного напрямку, «сипав» по десантникам з усіх стволів…

• Під час бою, я отримав поранення та був евакуйований медиками…У цьому жахітті ми втратили багато наших хлопців, чимало й отримали поранення, але здобули перемогу, знищили достатню кількість російських найманців, а залишки «недовійська» вимушені були тікати, залишивши контроль над Ямполем за підрозділами Збройних Сил України, – пригадує ті страшні події офіцер.
• А потім лікування, відновлення і «знову в бій», продовжує розповідь підполковник Олексій Явкун.
• Вуглегорськ, Жданівка, Нижня Кринка…З метою деблокади підрозділів, що потрапили в Іловайський котел, тримали оборону визначеного відрізку тридцять дві доби. Кожен день під запеклими обстрілами ворожої артилерії. Але вистояли, витримали… Маючи лише один коридор для підвозу їжі, води та боєприпасів.

Можна дуже багато розповідати за участь підрозділів повітрянодесантної бригади у бойових діях на Сході країни, які на превеликий жаль, тривають вже п’ятий рік…

Кожен день, кожен бій, в якому приймають участь десантники 25-ки сповнені героїзмом хлопців, рішучістю, відданістю військовій присязі та українському народові.

Під час останньої ротації на Схід України, 3 парашутно-десантний батальйон тримав оборону на одній з найважчих ділянок фронту – Авдіївській промзоні. (Доречи, це не перше знайомство з промкою. 3 парашутно-десантний батальйон приймали участь у боях за «вовчий міст», шахту Бутівка, та у жорстоких боях змусили ворога відступити від  околиць Авдіївки).

Жодного дня не проходило без ворожих обстрілів. Знахабнілі окупанти постійно застосовували розвідувально-диверсійні групи, намагаючись підійти до позицій підрозділу на відстань кидка гранати. Але хлопці були пильні, і не разу не пропустили змоги диверсантів, давали гідну відсіч дотримуючись правил ведення бою визначеними Мінськими угодами.

За участі у Антитерористичній операції хоробрий офіцер Олексій Явкун, двічі нагороджений  Орденом Богдана Хмельницького, відзнакою Міністра Оборони, нагрудним знаком «За військову доблесть», нагрудним знаком «Знак пошани», державною нагородою медаллю  «Захисник Вітчизни».

Зараз Олексій продовжує командувати одним з найкращих підрозділів героїчної 25  бригади, який і надалі готовий прославляти Десантно-штурмові війська Збройних Сил України.

Тетяна Заріцька, Прес-служба 25 окремої повітрянодесантної бригади Десантно-штурмових військ ЗС України