Для десантників стрибки з парашутом це те, що залишає найяскравіші враження і є вагомим приводом для гордості (фоторепортаж)

Для десантників стрибки  з парашутом це те, що залишає найяскравіші враження і є вагомим приводом для гордості (фоторепортаж)

На стартовому майданчику полігону з раннього-ранку кипить робота. Особовий склад 79 окремої десантно-штурмової бригади починає розвантажувати «купола» коли ледь жевріє, а на дворі ще затемно. Потім, шикування і перевірка особового складу. Керівник стрибків інструктує наряд, доводить погодні умови, порядок роботи, завдання і нагадує про заходи безпеки. Далі військовослужбовці беруть свої парашутні сумки з «куполами» і готуються до перевірки. Парашути «в козлах» перевіряють офіцери повітряно-десантної служби. Після перевірки військовослужбовці одягають свої парашути.

Чергові військовослужбовці допомагають зняти задні напівсфери вантажної кабіни вертольоту, техніки ще раз перевіряють системи та механізми машини, готують двигуни до запуску.

На майданчику приземлення за декілька кілометрів від стартового майданчика готуються до прийому десантників. Чергові визначають і доповідають швидкість та напрям вітру, військовослужбовці наряду відповідно викладають біле полотнище у формі великої стріли на землі – саме по ній десантники у повітрі орієнтуються, щоб розвернутися за вітром. Зв’язківці налаштовують зв’язок, авіанавідник перевіряє зв’язок з бортом, чергові медики в разі необхідності – готовності надати допомогу, розгорнуті місця для прийому парашутів. Військовослужбовці наряду розосередилися на майданчику приземлення для прийому перших парашутистів. Всі працюють швидко та злагоджено, кожен знає своє місце і своє завдання. Керівник стрибків спостерігає за горизонтом і уважно слухає  радіоефір. Всі чекають першого, «пристрілочного» борту.

На стартовому майданчику вже сформовані корабельні групи. Кожного військовослужбовця ще раз перевіряють командири підрозділів, офіцери повітрянодесантної служби та черговий приладист. Корабельні групи реєструються, рухаються в порядку черги, завантажуються на борт вертольоту. Десантники рухаються бігом, щоб завантаження групи парашутистів проходило максимально швидко. У бойових умовах  швидкість і злагодженість завантаження десанту – це запорука безпеки як екіпажу вертольоту, так і десантників, а значить – і успішного виконання поставленого завдання. Десант на борту. Тональність звуку двигуна підвищується, лопасті над головою, зі свистом розрізаючи повітря, перетворюються на «диск» і гвинтокрила машина, відірвавшись від землі, набирає висоту. Через декілька хвилин, коли бортовий висотомір покаже 600 метрів, у вантажній кабіні прозвучить сирена і десантники у вказаній точці вийдуть у відкриту рампу – здійснять свій черговий парашутний стрибок.

 Кожен десантник в залежності від віку виконує від п’яти парашутних стрибків зі зброєю та спорядженням на рік – у готовності до доставки до місця виконання навчально-бойових (бойових) завдань. По мірі того, коли в частину приходять нові військовослужбовці на контракт, для них проводиться допідготовка, плануються нові стрибки, щоб новоприбулі десантники набули свій перший досвід.

Для Миколаївських десантників здійснення парашутних стрибків – те, що залишає найяскравіші враження і є вагомим приводом для гордості. Парашутні стрибки додають впевненості в собі, в своїх можливостях, в своїх діях, в своїх співслужбовців. І хоч більшість з них має за плечима не один десяток стрибків, щоразу хвилюються.

«Це досить складна робота! Щоразу перехоплює подих! Гул двигуна, команда «приготуватися», 501, 502, 503, «кільце», момент падіння – серце завмирає, не передати словами!,» ­– напівжартома діляться враженнями ­­­десантники.

Після здійснення стрибків – чергова укладка парашутів. А це означає, що наступний день для Миколаївських десантників знову буде таким же насиченим та нелегким.

Слава Десантно-штурмовим військам!

 Олександр Молодцов, прес-служба 79 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України