Евакуація пораненого. Мить, коли все вже позаду

Форма брудна до такої міри, що “не читається” камуфляж. Обличчя пораненого чорне від землі та пилу, проте світяться очі та зуби, в яких стирчить цигарка.

Обличчя побратимів змучені та разом з тим радісні…

На фото – момент щасливого фіналу важкої евакуації пораненого десантника на псевдо “Перчик” з переднього краю під Бахмутом.

Він з побратимом на псевдо “Позитив” відбив кілька атак противника в інтенсивному стрілецькому бою, знищив не одного російського солдата, але сам отримав поранення і попри це далі тримав оборону: контролював сектор та не підпускав противника.

Евакуювати десантника вдалося не відразу… Постійні сильні обстріли, несправність Старлінку, пошкодження ворожими скидами нашого евакуаційного транспорту – все це перешкоджало порятунку пораненого. Він боровся за життя – проповз від спостережного пункту до об’єкту, який обороняла його рота. І ось нарешті побратимам вдалося врятувати його життя.

Таке відбувається по всьому фронту. І це – та ціна, яку ми платимо за нашу свободу.

Наша перемога виборюється надскладними зусиллями українських військових щодня саме тут, на передовій.

Наша Україна тримається на хоробрості наших оборонців, які пересилюють свій страх і гідно виконують бойові завдання.

Служба зв’язків з громадськістю 80 окрема десантно-штурмова бригада ДШВ ЗСУ