Героїзм – це різновид смерті, а не стиль життя

Ще у свої п’ятнадцять, Костянтин Султанбагомаєв зробив крок на зустріч військовому життю, вступивши до Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Згодом строкова служба у 95-ті окремі аеромобільні бригаді (нині десантно-штурмові) та навчання у Національній Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

З початком війни розвідувальний підрозділ який очолював «Султан» одним із перших вирушив виконувати бойові завдання в район міста Слов’янськ. В той весняний день Костянтин вперше побачив кров поранених товаришів, в той день пролилася перша кров його розвід взводу.

За період війни молодий офіцер у складі 95 бригади пройшов не легкий шлях та прийняв участь у боях за Савур-Могилу, Сніжне, Ясинувате, Тельманове, Кримське, Семенівку та шахту Бутівка під якою 26 січня 2015 року від шквального вогню мінометного обстрілу отримав поранення обох рук, ноги та грудної клітки.

З молодого тіла Костянтина у Дніпропетровській лікарні лікарі вилучили понад двадцять п’ять осколків, потім лікування за кордоном, реабілітація та вже через рік «Султан» повернувся до служби у свою рідну 95-тку.

Нині старший лейтенант Султанбагомаєв виконує бойові завдання в районі операції Об’єднаних сил і ні на хвилину не жалкує, що доля провела його по такій тяжкі дорозі адже тільки сильні духом зможуть її пройти. Він не вважає себе героєм та стверджує, що героїзм – це різновид смерті, а не стиль життя.

«Султан» на завжди запам’ятає відважні вчинки солдат з якими виконував бойові завдання і ті спекотні бої адже п’ятеро його бійців тоді загинуло.

З проявлений героїзм під час захисту Незалежності та територіальної цілісності України в ході виконання бойових завдань,  Костянтина відзначили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, нагрудним знаком «За зразкову службу» та «Знак пошани».

Юлія Федоренко, Прес-група ОТУ «Схід»