Командир роти 25-ї бригади ДШВ: “Сили противника, які переважали у декілька разів, взяли нас в оточення…я прийняв рішення дати бій!”

У 2020 році Євген був строковиком, а зараз командує парашутно-десантною ротою у 25 окрема повітрянодесантна Січеславська бригада ДШВ ЗС України, яка завдає російським загарбникам чималих втрат!

На його рахунку десятки запеклих боїв у найгарячіших точках на мапі російсько-української війни!

“Мажор”, такий позивний у Євгена, разом зі своїм відділенням втримав масований штурм окупантів у передмісті Авдіїка у лютому 2022 року!

Блискуче виконав операцію по недопущенню прориву загарбників в районі Лисичанська.

Звільняв села на Слобожанщини, одним з перших увійшов в Ізюм!

– Після вдалої операції по звільненню Харківщини та міста Ізюм, наступним бойовим завданням було висування у місто Лиман та зачистка навколишніх населених пунктів. На той час я командував взводом і наша задача була звільнити селище Ямпілівка Лиманського району, – розповідає десантник. – Отримавши наказ, ми почали переміщення до вказаної точки. Вже будучі майже у цілі, зрозуміли, що знаходимося в оточенні окупантів, які переважали нас в декілька разів. Оцінивши ситуацію, я прийняв рішення дати бій. Розосередивши особовий склад, максимально замаскувавшись(наскільки це було можливо за короткий час), ми вступили у бій з ворогом, який давив нас кількістю з усіх сторін. Я підбадьорював хлопців: ми ж десантники-ми зможемо! І ми вистояли, втримали населений пункт та не дали можливості окупантам зробити засідки до підходу наших основних сил, – пригадує “Мажор”.

Офіцер каже, що не пам’ятає як скінчився цей виснажливий бій, бо отримав поранення. Але вже за два дні його побратими зателефонували йому у шпиталь і повідомили – місто Лиман звільнено.

– Ми сто відсотків виграємо цю війну! Дивлюся на свою роту, на свій батальйон і розумію що живу серед справжніх героїв! Вони усі вмотивовані довести справу до кінця, якби не було важко, – з гордістю за побратимів каже Євген.

Офіцер каже що його мотивують прості українські люди, які на деокупованих територіях зустрічають зі сльозами на очах та словами вдячності, тримаючи синьо-жовті прапори.

– Я пережив моменти коли близькі були в окупації, коли знайомі розповідали як кремлівські найманці знищують рідне місто… Це надає мені люті! Надає мені сили бити цю наволоч, що несе жахіття на наші землі! Та й кожен ранок, коли спілкуюся з особовим складом завжди кажу, що хто як не ми повинен закінчити цю кляту війну та повернути мирне небо нашій Україні! І я знаю що мої не підведуть! ДШВ – це непереможна сила!

Служба зв’язків з громадськістю 25 окрема повітрянодесантна Січеславська бригада ДШВ ЗС України