МИХАЙЛО ЗАБРОДСЬКИЙ: 95-ТА – ЦЕ БРИГАДА З ЯКОЮ ПОВ’ЯЗАНІ ВАЖКІ, ТРАГІЧНІ, І В ТОЙ ЖЕ ЧАС, ГЕРОЇЧНІ ПОДІЇ
95-та десантно-штурмова бригада ще в березні 2014 року полишила місце постійної дислокації та поїхала на Донбас боронити Батьківщину. Десантники одні із перших дали відсіч агресору та показали світу справжнього українського десантника. Тоді цю бригаду очолював Михайло Забродський, який нині є командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ. Світ дізнався про цю частину, яка пройшла фактично весь Донбас, звільнила не одне окуповане місто та увійшла в новітню світову військову історію з блискуче проведеною операцією «Рейд». Понад 400 військовослужбовців 95 бригади під керівництвом комбрига з 19 липня до 10 серпня пройшли ворожими тилами понад 400 км. Під час спецоперації десантники 95 бригади вступали у збройні зіткнення з регулярними частинами РФ.
Яна Холодна: Що для Вас 95 бригада? Скільки років ви її очолювали? І чи є вона для вас, таким собі, рідним домом?
Михайло Забродський: Взагалі службу у 95 бригаді я проходив упродовж 12 років. З них 6 років був начальником штабу – першим заступником, і упродовж 2 років – командиром бригади. Командувач не має права виділяти зі своїх підлеглих якусь із частин, як особливу. Але в будь-якому випадку, це бригада, з якою пов’язані найважчі, трагічні, і в той же час, героїчні події. Тому, безперечно, вона завжди буде рідною і близькою.
Яна Холодна: З чого почалася війна для 95 бригади?
Михайло Забродський: Якщо не рахувати декілька інцидентів, які були упродовж квітня і відбувалися на півдні нашої держави і частково на Сході, бойова діяльність 95 бригади розпочалася з бою біля мосту в районі населеного пункту Андріївка, це передмістя Слов’янська, і висадки повітряного десанту на гору Карачун.
Яна Холодна: Як Вам, як командиру, вдавалося підтримувати бойовий дух бійців?
Михайло Забродський: Мені важко пригадати ті ситуації, коли б виникла якась потреба або дії у підтримці цього бойового духу. Тому що він, на моїй пам’яті зажди був досить високий. Так, у нас були важкі періоди. Так, у нас були важкі ситуації. Перша за все, вони були пов’язані з втратами серед особового складу, тобто загибеллю або пораненням наших військових. Але сказати, що наступав якийсь критичний момент, коли потрібно було вживати невідкладні заходи – я пригадати не можу. Вочевидь, далася взнаки серйозна підготовка до воєнних часів, правильна здорова атмосфера військового колективу і навіть попри те, що значна частина колективу була призвана на той час із запасу, навіть це не позбавило нас можливості успішно переборювати труднощі такого роду.
Яна Холодна: Ви постійно супроводжували свій особовий склад у найгарячіших точках.
Михайло Забродський: Мені складно уявити взагалі інше місце командира в бою, як не зі своїми підлеглими. Що стосується бригад десантно-штурмових військ, це визначено бойовим статутом і це загально-прийнята практика: командир знаходиться або на тому напрямку, де зосереджуються основні зусилля, або там, де знаходяться основні сили бригади і виконуються основні завдання. Для мене особисто навіть питань не виникало: де я повинен знаходитися.
Яна Холодна: Чи можна говорити про те, що 95 бригада стала, такою собі, кузнею кадрів?
Михайло Забродський: З числа особового складу багато офіцерів отримали призначення. Просунулися по службі. І з задоволенням можна відмітити, що ті, хто починали війну командирами взводів, зараз командують ротами, і навіть батальйонами.
Яна Холодна: Це свідчить про хорошу підготовку?
Михайло Забродський: У 95 бригаді існує виважена кадрова політика. Існують певні кадрові принципи. І найголовніше – дотримуються принципу справедливості під час призначення на посади, або розгляду кандидатів на посади.
Яна Холодна: Коли Президент України вручав бойовий прапор 95 бригаді, уже теперішньому командиру бригади Олегу Гутю на Майдані Незалежності, які почуття у вас це викликало?
Михайло Забродський: Це було дуже зворушливо. Навіть для мене особисто, адже я не схильний до сентиментів, але пробивало на сльози. Тому що дійсно – це прапор, який здобутий в боях, це назва, яка відповідає бойовому призначенню і це взагалі мрія кожного командира, можливо, навіть командувача отримати прапор своєї військової частини.
Яна Холодна: Що б ви хотіли побажати 95 бригаді, як екс-командир бригади, як командувач Десантно-штурмових військ?
Михайло Забродський: У мене одне бажання і його добре знають усі військовослужбовці Десантно-штурмових військ – завжди повертатися із завдань, вчасно і в повному складі.
www.armyfm.com.ua