“Ми їх просто розстріляли”: танкіст з 25-ї бригади ДШВ розповів про ближні бої з росіянами

Командир танкового підрозділу 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ ЗСУ на ім’я Руслан розповів про бої танкових екіпажів ЗСУ із росіянами на ближніх дистанціях. 

Історії військовослужбовця оприлюднив у понеділок, 25 липня, Український ветеранський фонд.

Руслан лише у 2021 році випустився з Національної академії сухопутних військ, а вже у 2022-му, під час повномасштабного вторгнення російської армії, вів бої з противником на дистанції в якихось 100-200 метрів.

За спиною лейтенант має бойовий досвід у складі 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, був механіком-водієм танка. На війні — з 2015 року.

Пригадує, що в ніч з 23 на 24 лютого підрозділ підняли по тривозі — відтоді й працюють на одному з гарячих напрямків.

Руслан пригадує бій 19 березня, коли отримали наказ вирушити на певні позиції.

“Наш екіпаж тоді заходив із “концертом” — ми відкрили рахунок: першу групу противника з шести людей знищили з кулемета”, – каже він.

Одного разу підрозділ натрапив на ворожу засідку. Але росіяни подумали, що то не українські танкісти, а… авіація.

“Вони вийшли і почали відстрілюватися в небо. А машина у нас специфічна — вона не деренчить, як “64-ка”, “72-ка” чи БМП. Наш танк звучить як літак. У тепловізор я спостерігав, як вони, за 100 метрів від мене, відстрілюються в небо. Дивився на це, як на якесь кіно. І кажу командиру: “Заряджай ленту, пора працювати”, — із втіхою пригадує Руслан.

Офіцер констатує, що росіяни полювали за танковими екіпажами ЗСУ. Одного разу у приціл побачив БМП — ворожу, розмальовану георгіївською стрічкою, за нею — ще кілька. Почався бій.

“Враження було, наче той бій тривав добу. Ну, як бій… Ми їх просто розстріляли — виїхали їм в бік, дистанція була менше, ніж 200 метрів. Думаю, що ні вони цього не очікували, ні ми… Бачив, як виглядав з їхньої машини один — борода, зелені очі, зморшки… Тому було ухвалене рішення відправити туди ще один осколковий снаряд”.

Іншого дня наші танкісти за допомогою тепловізора знайшли місце, де росіяни зберігали боєкомплект. “Влупили по ньому — аж грибок пішов над посадкою, і тіло полетіло”, — мальовничо розповідає офіцер. 

А одного вечора, пригадує Руслан, “почалося пекло”. “По нас почала працювати артилерія, повним ходом. Як працювала у “країни 404” артилерія — я запам’ятаю на все життя. Тоді один наш танк вийшов з ладу. Коли екіпажі пересідали на іншу машину — впав 152-й снаряд поміж танків. Були “300-ті”, але найбільше дісталося навіднику — снаряд розірвав ногу і руку повністю. А мій сержант-командир танку “зловив” осколок в голову, керування втратилося, ще й прилетів 152-ий снаряд. Поки я вимикав систему — ми влетіли в будинок, на нас обсипалося кріплення даху. Командир 2-го танку почав мене діставати з люка навідника. Потім по будинку прилетів другий снаряд — нас звідти повикидало. Той день якось так собі закінчився…”

Руслан та його підопічні працюють по росіянах як із закритих вогневих позицій, так і з відкритих.

“На відстані 9 кілометрів ми закидали їм в окопи та бліндажі — ті не могли навіть зрозуміти, звідки це, думали, що то наша артилерія”, — сміється Руслан.

Але під час таких пекельних танкових та артилерійських боїв Руслан відзначає роботу української піхоти. “Вони знали, що робили. Кожен знав, що робить”.

Офіцер також смачно та метафорично описує ефектність танкістів-десантників на полі бою.

“Знаєте ефект, коли звіра довго тримати в клітці? От так із танкістами-десантниками: от він сидить без боїв, злиться, а потім його випускають. І командири не знають, кого вони випускають: один екіпаж може відпрацювати за всю роту, батальйон. Тільки встигайте підвозити БК та паливо”.

“Я щоразу, коли дивлюся на роботу ДШВ — дивуюся, на що здатні наші хлопці. ДШВ справді завжди перші. Поки інші підрозділи ще думають — ДШВ вже працює. Поки інші починають працювати — ДШВ вже відпочиває, набирається сил — і по новій. Зараз такий час — час героїв. Ця війна показала все — ні в яких фільмах та книжках в розділі “Фантастика” такого не покажуть, на відміну від того, що можуть продемонструвати наші хлопці”, — резюмує Руслан.

Він продовжує виконувати бойове завдання на одному з гарячих напрямків лінії оборони.

Сюжет про роботу танкістів 25-ї бригади – нижче:

Редактор: Людмила Кліщук, фото та відео – Служба зв‘язків з громадськістю Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України