На рахунку підрозділу десятки спаленої ворожої техніки!

10 Червня, 202312 Червня, 2023 dshv_redactor-1

Січеславські протитанкісти Олександр та Юрій палять усе, що потрапляє в їх приціл!

Хлопці не перший день на війні, загартовані важкими боями та складними ситуаціями, вони не втрачають натхнення бити ненависного окупанта.

Чоловіки родом з Дніпропетровщини. Два роки тому, в один день підписали контракт зі Збройними Силами України, ставши у стрій легендарної 25 окрема повітрянодесантна Січеславська бригада ДШВ ЗС України.

У складі свого підрозділу наші герої боронили Донеччину, звільняли Харківщину, а зараз множать на нуль рашиську техніку на Луганщині.

– Коли перше влучив у броню(а це виявися ворожий танк) відчуття були неймовірні. Радість від того, що ця сволота вже ніколи не зможе забрати життя побратимів та водночас страх, що у наш напрямок зараз полетять усі можливі боєприпаси, – пригадує Олександр своє перше влучання. – Але далі все змінилося. З кожним наступним влучним пострілом, залишається тільки радість від вдалого виконання завдання. Адже усі дії доведені до автоматимизму.

Хлопці розповідають, що на деяких ділянках фронту їм доводилося проводити у засідках більше тижня. І після знищення цілі, не завжди змінювати позицію, а подовжувати своє «полювання» під артилерійським вогнем противника.

– Найголовніше, це вдале маскування і глибокий окоп, та, звичайно, швидко зібратися після «роботи», – продовжує розмову Юрій. – Ворог скаженіє коли втрачає броню і відразу «сипе» з усього наявного озброєння. – Та й не можна нехтувати засобами індивідуального захисту, – продовжує десантник. – Одного разу шолом врятував мені життя. Осколок пробив його, я отримав сильну контузію, але залишився живим.

Хлопці мріяли бути розвідниками і навіть не уявляли себе протитанкістами. Але зараз дуже пишаються своїм підрозділом.

– В нас служать неабияк вмотивовані та завзяті хлопці. Побачили ворожі «коробочки» – відразу постріл! Ніяких сумнівів чи вагань! Бачу ціль-наводжусь-постріл! Наші фахівці вражали ворога на відстані 5100 метрів, а бувало й наближалися до 900 метрів. Головне – знищити окупантів, – з гордістю за побратимів каже Юрій.

Десантники впевнені у нашій Перемозі і готові робити усе можливе й не можливе, щоб наблизити цей час!

– Українська нація непереможна! Нас не залякати і не здолати! Пройде ще трохи часу і жовто-блакитні прапори замайоріють по всій території НЕЗАЛЕЖНОЇ! Вірте нам, ми не підведемо, – резюмує нашу розмову Олександр.