Коли захист вітчизни – сімейне ремесло: правнук льотчиці-аса Лідії Літвяк проходить службу в ДШВ ЗС України

Коли захист вітчизни – сімейне ремесло: правнук льотчиці-аса Лідії Літвяк проходить службу в ДШВ ЗС України
Нашого героя звати Артур, йому 18 років і на даний час він проходить службу в одному з бойових підрозділів 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України.
Все своє життя юнак мріяв стати військовим, і на те були вагомі причини: його родове дерево буквально переповнено дійсно Героїчними особистостями, а сам він з гордістю розповідає, що є військовим у четвертому поколінні.
c0a3dceb154828f3796c0a7772d2bf50
Відповідь на запитання, хто ж з його родичів був у першому, дійсно вражає:
«Моя прабабуся – була військовим льотчиком, її звали Лідія Літвяк і вона – Герой Радянського Союзу, нажаль, посмертно, адже загинула у повітряному бою 1 серпня 1943 року в небі над Донбасом, під час боїв за Міус-фронт…»
liliia_cvet_kopiia_d_850
Жінка-авіатор пролетіла шлях від Сталінграду до Донбасу на своєму винищувачі Як-1, та увійшла до Книги рекордів Гіннеса як найрезультативніша льотчиця-Ас. Вона здійснила 150 бойових вильотів. А згідно останнього нагородного листа, за весь час у повітрі самостійно збила 6 ворожих літаків, 6 у складі групи, пошкодила ще 2 винищувача і знищила 1 аеростат противника.
Надалі, розмова перейшла на «чоловічу лінію», а саме – про прадіда-танкіста, котрий зі своїм екіпажом записав на свій рахунок 8 танків противника, серед яких були навіть 2 важких «Тигра» і 4 середні «Пантери»: «Він пройшов довгий шлях, від форсування річки Дніпро і закінчив війну на вулицях Берліну».
Воїн-десантник пишається своїм корінням, так само як і його дід, котрий служив у Сухопутних військах Радянського Союзу, а згодом і у Збройних Силах України, звідки у 1999 році пішов у відставку.
«Мій батько – це взагалі мій особистий Герой, ми з мамою дуже довгий час не знали, де саме він проходить службу, доки він сам не поділився з нами, що він – офіцер Сил Спеціальних Операцій!».
Наш герой каже, не міг пройти повз це «родове ремесло», та поспілкувавшись з тіткою, що служить в одному з десантно-штурмових підрозділів бригади, взяв відношення у бригаді та сміливо пішов до військкомату. Він мріє у подальшому стати офіцером і надалі захищати Батьківщину, адже це – справа для справжніх та сміливих чоловіків та жінок!
«Це не буде простий шлях, але цей крок був свідомим і я пишаюся службою тут, у 95 бригаді ДШВ» - підсумував Артур.
Служба зв’язків з громадськістю 95 одшбр ДШВ ЗС України
Важливо
Новина

Інші новини

Переглянути все