«Роналдо», «Шугак», «Дого»
«Роналдо», «Шугак», «Дого». Три іноземці. Три різні історії. Один фінал – російська війна проти України та полон з гідним людським ставленням. Російська імперія всіляко залучає новий ресурс для війни в Україні – з найбідніших країн світу.
Осама Аль-Гараді (позивний «Роналдо»), 21-річний уродженець Сани, столиці Ємену. До війни працював продавцем і в ресторані. Через скрутне матеріальне становище разом із батьком погодився підписати контракт із МО РФ. Посередник оплатив дорогу через Ефіопію та пообіцяв два мільйони рублів одноразової виплати й зарплату 2,5 тисячі доларів щомісяця. Після короткої підготовки Осаму направили на окуповану територію України, а згодом – на бойову позицію поблизу Добропілля. Там він провів понад місяць, спостерігаючи великі втрати та зневажливе ставлення російського командування до підлеглих. Його батько, який також воював у складі російського підрозділу, за наявними у звіті свідченнями, загинув. Сам Осама говорить, що бажання воювати не мав, а з обіцяних грошей отримав лише $400.
Іслам Імрі Тугіду (позивний «Шугак»), 24-річний громадянин Бангладешу. Приїхав до Москви ніби-то на навчання, однак згодом залишився без дійсних документів і працював різноробом. У червні 2026 року його затримала російська поліція за порушення міграційного законодавства. За його словами, замість звичайної міграційної процедури його примусово доправили на військовий полігон поблизу Ростова-на-Дону, видали форму та спорядження. Після семи днів підготовки чоловіка, який майже не знав російської та англійської мов, відправили на бойове завдання. Під час руху групу виявили українські військові: російський військовослужбовець відкрив вогонь і був знищений, а Іслам без спротиву здався воїнам 82 одшбр. Жодних обіцяних виплат він не отримав.
Ндувіман Елашім, (позивний «Дого») 20-річний уродженець Бужумбури, столиці Республіки Бурунді. До Росії його завербували під виглядом роботи на будівництві доріг із зарплатою 200 тисяч рублів. Разом із групою з 37 громадян Бурунді прилетів до Москви, де у чоловіків забрали паспорти. На військовому полігоні їм повідомили, що замість цивільної роботи вони воюватимуть проти України. Підготовка тривала приблизно тиждень і проходила переважно жестами – російської мови Ндувіман не розумів. На першому бойовому виході російський військовий і ще один бурундієць загинули від удару БпЛА. Ндувіман п’ять днів переховувався в лісосмугах, після чого без спротиву здався десантникам 82 одшбр. Обіцяних грошей також не отримав.
Їхні історії показують різні механізми російського вербування: гроші для бідних, примус для мігрантів, обман під виглядом цивільної роботи. Обіцянки виплат зникають, документи забирають, а повернення додому замінює маршрут на українські позиції, де завершується чергова історія російського «контрактника».
