Як сапери 95-ї бригади ДШВ очищують Українську землю від небезпечних знахідок

Після того, як наші війська звільняють тимчасово зайняті противником Українські населені пункти, там залишається купа вибухонебезпечних предметів від окупантів. Тому прохід туди лишається закритим, допоки її не перевірять інженерно-саперні підрозділи. Як працюють сапери 95 окрема десантно-штурмова бригада Збройнi Сили України.

Виїжджаємо з групою саперів рано вранці, довго їдемо лісами Донбасу. Час від часу вранішню тишу порушують далекі вибухи.

Дорогу нам показує командир одного з артилерійського підрозділу Артем. – Є ділянка, яку наші вже звільнили. Треба її перевірити, щоб туди поставити наших “дівчаток”, – так Артем ніжно називає свої бойові машини САУ. – До техніки треба з любов’ю ставитися і вона тоді відмінно послужить. Тим паче наші «дівчатка» так гарно роблять смерть ворогам! Коли прибули на місце, ніхто не сходить з дороги поки сапери потроху не починають просуватися з міношукачами вглиб лісу. Артем помаленьку йде за ними та ставить мітки на гілках дерев та кущів для тих, хто буде перевозити техніку пізніше.

Сапери повільно крок за кроком перевіряють ділянку. Їхні міношукачі постійно сигналять. Тоді інженер присідає та перевіряє те місце, в якому ймовірно є вибухонебезпечний предмет, та штрикає землю щупом (металевим прутом). Через хвилину він знаходить шматок металу.

– Тут майже на кожному кроці сигналить. Земля всіяна уламками, але необхідно все ретельно перевірити, - пояснює Олексій. – З весни ми постійно все мінували, бо стояли в обороні. Скільки я встановив мін? Та ніхто не рахує їхню кількість, дуже багато! Я точно вже більше сотні був встанови, а може й дві. Але тепер ми постійно розміновуємо території. Звичайно, більше подобається розміновувати, значить ми просуваємося вперед. Сапери далі заглиблюються в ліс, звуки металошукачів віддаляються. І вже на чистій від російських мін та інших небезпечних предметів землі інші військові починають розпилювати та прибирати повалені дерева, які будуть заважати проїзду техніці.

Олександр відкладає свій металошукач і закурює – робить перерву. – Ми максимально зосереджені, коли працюємо. І не тільки через міни, адже спереду можуть бути орки. Тут точно вже звільнена земля, але коли виходимо на саперну розвідку, то всяке буває. Так, улітку ми мали так само розчистити територію, тоді стояли в обороні. І під час роботи ми буквально вийшли на ворога – групу бурятів. Напевно, вони намагалися обійти з тилу наш ВОП. Тоді зав’язався бій, їхню атаку ми відбили, але загинув мій побратим, а я отримав кілька поранень. Кілька місяців лікувався й ось знову в строю.

Ближче до обіду сапери згортають свою роботу – все чисто. Артем оглядає територію і з задоволенням міркує уголос: “Там будуть стояти “дівчатка”, а там, напевно, зона відпочинку і кухня”. Він посміхається і не стримує свого нетерпіння, коли вже техніка буде розміщена та можна буде від душі насипати ворогу, щоб звільнити ще шматок української землі.

Разом до Перемоги! ДШВ - Завжди Перші! Слава Україні! Служба зв'язків з громадськістю 95 окрема десантно-штурмова бригада Збройнi Сили України