Як Житомирські десантники відновлюють техніку для подальшого визволення українських населених пунктів та знищення окупантів

Ми підходимо до бойової машини, на якій зеленим написано “Умка”. Напевно, росіяни так назвали БТР. Але у ремроті знають, що перед тим як почати лагодити трофейну техніку, її треба ще добряче вичистити.

Заходимо в гараж, де стоїть позашляховик без одного колеса. “Тут такі дороги, а точніше взагалі їх не має, що ходова частина на машинах першою “летить”. Ось тут пружину треба міняти, - пояснює Микола. – Раніше такі легковушки на СТО ганяли ремонтувати, бо тут зазвичай заточені лагодити важку техніку. Та у мене ж власне СТО в Києві, то я сюди інструменти привіз і зараз реанімую волонтерські позашляховики”. Микола розповідає, що на початку повномасштабної війни, він вивіз родину за кордон, а вже дорогою назад заїхав у військкомат і призвався. Його одразу забрали в ремроту. “До техніки у мене лежить душа. Подобається бачити, як машина знову стає на колеса. Думаю, я тут на своєму місці!”, – посміхається чоловік. А тим часом знадвору чутно шум. Пригнали наш БТР-3ДА. Декілька військових буквально з головою пірнають у середину, щоб знайти причину несправності. Виявляється, що десь протікає антифриз, але це ще треба з’ясовувати де саме, а потім вже полагодити. Тому хлопці хоч до ранку будуть біля залізної “пацієнтки”, щоб вона якомога скоріше повернулася в стрій.