Роман Загородній про строкову в ДШВ. Міфи та реальність строкової служби

25-річний киянин Роман Загородній нещодавно звільнився в запас після проходження строкової військової служби в тактичній групі 80 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України, яка дислокована на Буковині. Він погодився розповісти про свій досвід, прокоментував найпоширеніші міфи, а також дав кілька порад юнакам, які готуються одягти однострій:

– Після завершення школи я навчався і працював у Польщі, будучи таким собі студентом-заробітчанином. Хоча на круту євробляху не заробив, але побачив світ, вивчив мови, подружився з людьми з великої літери.

Оскільки центром моїх життєвих інтересів завжди була моя країна і її добробут, строкова служба в армії була логічним кроком після мого повернення додому.

Моя служба в ЗСУ тривала один рік, бо я мав диплом магістра, з жовтня 2019-го по жовтень 2020-го року. Пройшовши курс загальновійськової підготовки у Житомирі, в 199 Навчальному центрі ДШВ, , я потрапив до загартованого війною десантно-штурмового підрозділу ДШВ в місті Чернівці.

Відразу підкреслю, що мій досвід обмежений конкретним родом військ та військовими частинами. Тому, я не можу говорити за всіх строковиків і про все, проте намагатимусь бути об’єктивним з узагальненнями нижче.

• По-перше, я не вважаю строкову службу чимось героїчним чи надважким. Це просто громадянський обов’язок юнаків, які мають здоров’я та відповідні можливості. Головна ціль служби – навчити тебе виконувати базові військові задачі, аби ти зміг захистити свій дім, село, місто, у разі повномасштабного вторгнення росіян.

• По-друге, разом з військовим гартом, твоїм найціннішим здобутком буде життєвий досвід. У кожного це визначається по-своєму. Хтось тут навчиться дисципліні, а інші: лідерству, відповідальності, гумору, командній роботі, керуванні часом. Розвиток цих якостей буде більш важливими для успішності твого особистого життя ніж вміння добре стріляти, далеко бігти, чи правильно десантуватись. Пам’ятай про це.

• По-третє, строкова і контрактна служба – це зовсім різні речі. На відміну від кадрових військових, строковці не приймають участь в бойових діях. Тому рівень підготовки контрактників вищий як і відповідно вимоги до них. Підписувати контракт – це серйозна справа. За час строкової служби в тебе буде можливість визначитись чи це дійсно твоє. Ти можеш підійти до цього виважено і з повним розумінням своїх прав і обов’язків.

• По-четверте, більшість твоїх побратимів, командування, рідних і друзів бажають тобі найкращого, щоб твоя служба минула добре. Тому стався до всього з позитивом і розумінням, що ти не сам в цьому каное. Армія – це чудова можливість зустріти справжніх друзів та вирости як особистість. Це не так страшно, як ти думаєш і не так легко, як ти хотів би. Це щось по середині, щоб тримати тебе в тонусі.

Щодо найпопулярніших міфів:

Міф №1: Погані умови проживання

– Всі казарми, в яких я жив, мали нормальні умови. У нас був власний душ з бойлерами, спортивний куточок, кімната для читання і дозвілля. Кожен мав своє ліжко, тумбочку, стілець, місце у шафі. В частині є стадіон, на якому ми часом грали в футбол.

Міф №2: Погане харчування

– Я не мав проблем з харчуванням ні в Навчальному центрі, ні в частині, ні на полігоні. Зранку давали: молоко, сосиски, різні каші, салати, макарони, котлети, яєчню, деруни в грибному соусі, чай/каву, бутерброди з сиром, шинкою, маслом, джемом. На обід: борщ, супи, м’ясо, печінку, салат, картоплю жарену, рис, гречку і т.п. Пили сік, або компот і ще був десерт – фрукти та печиво. На вечерю переважно була риба з різною кашею, пюре та чай з бутербродами.

Міф №3: Поганий одяг

– В Навчальному центрі нам видали одяг і всю необхідну амуніцію, таку ж, як у контрактників, а також шкарпетки та білизну. Тобі видадуть два комплекти весняної/осінньої форми, один комплект зимової, зимові та літні берці, термобілизну, футболки, фліску, шапку, кашкет, рукавиці, шарф та берет.

З собою тобі варто взяти лише твої засоби гігієни, додаткову білизну, деякі документи, ручки і зошити. Після КМБ, можеш попросити щоб тобі вислали з дому кросівки та шорти.

Міф №4: Хлопці залучаються як робоча сила в приватних цілях командування

– Ні, ми не будували дачі генералам і не копали огороди офіцерам. Це все в минулому. Щоб ти розумів краще: зараз, на плечі строковців покладаються службові обов’язки з підтримання матеріально-технічного забезпечення військової частини.

Це включає в себе наряди, охорона і оборона військових об’єктів, робочі команди, ремонт техніки, почесні і церемоніальні варти, підтримка бойових злагоджень. Звичайно, що це не зовсім ті «цікавинки», про які тобі покажуть в серіалі «Рекрут», але хтось має робити цю невидиму роботу, аби наші колеги на передовій могли робити свою.

Міф №5: Строковиків можуть забрати в зону бойових дій

– Ні, ми до бойових дій не залучалися. Існує наказ, який це забороняє і всі хлопці про це знають.

Міф №6: Нестатутні відносини або так звана «дідівщина»

– В ДШВ не змішують різні призови, тож не було «старших» і «молодших» – ми були одним колективом і в нас було адекватне командування. Отже «дідівщини» в нас не було.

Взагалі, пам’ятай, що теперішня українська армія – це ще не НАТО, але вже й не УРСР. Це перехідна армія воюючої країни.

Звісно, варто бути готовим до будь чого, але й розуміти, що «дідівшина» може процвітати лише там, де ти і твої товариші це дозволите. Пам’ятай, що зламати колектив, який побудований на шануванні гідності і взаємній повазі важко. А країну, яка побудована на таких колективах – майже неможливо.

Tanya Popovych, служба зв’язків з громадськістю Чернівецького обласного військового комісаріату