«Скажу так, я шукав підрозділ, який завжди лізе у саме пекло»
«Я сам з Харкова. Набридло прокидатися постійно від вибухів, тому і прийшов в армію. І не прогадав», – говорить воїн 95 окрема десантно-штурмова бригада Збройнi Сили України Сергій.
Сам чоловік каже, коли прийшов у військкомат, то хотів потрапити у самий вир війни, щоб активно бити окупантів.
«Скажу так, я шукав підрозділ, який завжди лізе у саме пекло».
Побачив у військкоматі плакат десантно-штурмових військ і одразу сказав собі, що мені треба туди. Так і потрапив в 95-ку. І я не помилився – наша бригада у найгарячіших точках!», – говорить Сергій.
Відтоді Сергій воює в штурмовому підрозділу, за півтора року він показав себе як найкраще і став сержантом взводу. На його рахунку безліч вдалих операцій. Своїх побратимів Сергій називає не інакше як сім’єю: «Кожен з них став мені братом, за якого я стану горою. І я знаю, що мене так само кожен з них прикриє».
Його підрозділ часто виконує дуже ризиковані завдання на передньому краю. Кожен штурм заздалегідь прораховується та планується. Важливо не тільки виконати завдання, наприклад, захопити якусь точку, яку контролює ворог, а щоб з нашого боку не було втрат.
«Якось штурмували ділянку, де були росіяни. Ми швидко залетіли, росіяни були в шоці, – говорить Сергій. – Дуже ефективно відпрацювали за підтримкою нашої техніки та дрону.
Наша «пташка» постійно була вгорі та контролювала рух ворогів. Навіть коли на нас виїхав танк окупантів, ми встигли сховатися. Трохи глушануло хлопців, але поранень не було у хлопців, слава богу».
«Окрім окупантів, звісно! Коли ми зайшли на позицію, то я почав кричати, щоб вони здавалися, але продовжували відстрілюватися. Ну що ж, вони не лишили нам іншого вибору, а так би залишилися живими», – знизує плечима десантник.
Служба зв’язків з громадськістю 95 окрема десантно-штурмова бригада Збройнi Сили України
