“Спочатку мене вчили, тепер я вчу новачків. Тут всі свої і готові допомогти”

«…які ще спортсмени, які велетні? Тут воюють звичайні люди! Головне, щоб було бажання, мізки та сталеві яйця, а решті тут навчать!», – говорить командир гармати Назар. І його побратими заходяться сміхом.

«Велетні! Спортсмени! Ото сказали!», – хтось вигукує крізь сміх. Назар зі своєю командою ховаються у глибокому бліндажі. Вони щойно відпрацювали по ворожих цілях, і тепер окупанти намагаються їх вирахувати.

«Нам треба кілька хвилин згорнутися і поїхати з позиції на іншу. Всі нормативи в книжках на практиці ми скорочуємо вдвічі. Хоча переживати немає сенсу, наша гармата це снайперська рушниця в артилерії – б’є з першого разу в ціль. Це найкраща зброя! То ми почекаємо коли вони себе видадуть, нам передадуть координати і ми покладемо тих росіян на місці», – впевнено говорить Назар.

Десантник прийшов у військо ще у 2020 році, майже одразу після школи. Про свій вчинок він говорить коротко: «Мені не треба було чекати поки в мій дім прилетить російська ракета, щоб помітити війну у власній країні. До того ж у мене батько воював, мій дядько й досі на Запорізькому напрямку б’є росіян. Тож, коли виповнилося 18 я пішов в армію. Згоду батько підписав, а підпис матері вже підробив».

У цивільному житті Назар робив чудову кар’єру в спорті. Він займався легкою атлетикою – кидав списа, диск і молот, й у всіх цих категоріях він був кандидатом в майстри спорту. Десантник був в списках збірної Житомирської області з легкої атлетики, займав призові місця в Україні й за кордоном.

«Коли в збійній дізналися, що я йду в армію, деякі пропонували «відмазати». Навіть ось зараз після повномасштабної війни були пропозиції повернутися в спорт. Але моє місце тепер тут – поряд із побратимами», – розказує артилерист.

У військкоматі одразу визначили, що Назар піде в артилерію. Спочатку був номером обслуги – подавав снаряди, потім поставили на посаду навідника, а тепер хлопець є командиром гармати.

«Спочатку мене вчили, тепер я вчу новачків. Тут всі свої, всі готові поділитися досвідом. Ніхто не очікує, що людина з цивільного життя прийде і буде все вміти – стріляти, наводитися на ціль тощо. Саме ми тут і є, щоб навчити та виростити гарного фахівця», – пояснює Назар.

Служба зв’язків з громадськістю 95 окрема десантно-штурмова бригада Збройнi Сили України