«СТРОКОВА СЛУЖБА ЗРОБИЛА МЕНЕ СИЛЬНІШИМ І ТІЛОМ І ДУХОМ»

Андрій Кутинський, солдат строкової служби батальйонної тактичної групи 80-ї одшбр ДШВ ЗСУ
. З семирічного віку, він жив в Італії. Та коли виповнилося 19 років, вирішив приїхати до України та чесно відслужили строкову. Про те, як і де можна проходити службу цікавився в Інтернеті.

– Переклавши з української на італійську, що собою являє служба в Десантно-штурмових військах, вирішив, що це мені підходить найбільше. Адже – це еліта Збройних Сил, і до того ж, завжди хотів стрибнути з парашутом.

Перед початком призову, Андрій зателефонував до дідуся, аби той поцікавився в комісаріаті, якими мають бути його подальші кроки. Згодом, хлопець приїхав в Україну, пройшов комісію, вирушив з командою строковиків до навчального центру в Житомир та вдягнув однострій.

– Хлопці запитували, чому я мовчазний, а коли дізнавались, що важко розмовляю українською, дивувались ще більше. Адже я 13 років жив в Італії, і трішки забув рідну мову. Мені важко було сказати щось швидко, перед тим потрібно було, сформулювати речення, – каже Андрій.

Після кількох місяців підготовки в Навчальному центрі ДШВ та здобуття базових військових знань і навичок хлопця направили проходити службу в Чернівці. Вже тут, в частині, після спеціальної підготовки, Андрій здійснив очікуване десантування. Каже, емоцій стільки, що бракує слів.

– Це було незабутньо. Висота… Політ… Перехвачує дух… – говорить солдат.

На питання чи не шкодує про свій вибір сьогодні і як вплинув на нього армійський досвід відповідає посміхаючись: «Ні, я б і ще повторив». Також розповідає, що армія вабила його давно.

– Мені завжди подобалась військова тема, зброя та фільми. Проходячи службу відчуваю себе справжнім чоловіком, сильним та витривалим. Пишаюся тим, що я солдат! – каже хлопець.

Рідні хлопця підтримали його рішення, адже знали, що в райони бойових дій строковиків не залучають.

– Служба зробила мене сильнішим і тілом і духом. Тут ти в компанії сміливих людей і береш від них краще, береш приклад з старших командирів, яким має бути військовий. Під час нещодавньої відпустки рідні сказали що помужнів, та змінився в кращу сторону, – розповідає хлопець.

За пів року, по закінченні служби, Андрій планує поїхати до Італії побачитись з сім’єю, а згодом можливо повернутися та укласти контракт в рідній десантно-штурмовій бригаді.

На питання, що б порадив хлопцям, які призиваються зараз каже: “щоб не боялися, бо умови гарні, тренування насичені, і головне – тут можна стати кращими, справжніми чоловіками”.

Анна Семьонова, кореспондентка “Молодий Буковинець”