«Військова служба – це обов’язок кожного чоловіка»
Ворожі обстріли, втрата побратимів, бойові травми та багато іншого, про що так не охоче розповідає герой нашої публікації. Знайомтесь, – військовослужбовець 81 окрема аеромобільна бригада ДШВ прапорщик Андрій Дворніков, скромний та відважний воїн-десантник, лицар бойових орденів Богдана Хмельницького ІІ і ІІІ ступенів. Він пройшов Піски, Кримське, Орєхове та Попасну, виконував завдання в районі Іловайська…
– Під Іловайськом живим залишився завдяки щасливому збігу обставин, – починає розповідь Андрій Дворніков. – Командир відправив мене з колонною для поповнення боєприпасів та необхідного майна, і так вийшло, що ми не потрапили в оточення.
Одним з наступних пам’ятних моментів стало важке поранення ноги та лікування, яке тривало більш ніж пів року.
Андрій Олександрович зазначає: «Сам не знав, як воно складеться, та чи вдасться повернутися знову на службу». Проте, для нього все склалося добре, він знову повернувся до бойової бригади.
«Військова служба – це обов’язок кожного чоловіка. Якщо потрібно захищати Батьківщину, то я не збираюсь сидіти вдома» – говорить прапорщик та додає: – «Сумно бачити отих чоловіків, які сидять з пляшкою пива біля під’їзду, коли з тобою поряд в окопі дівчина з СВД…».
Все ж найгіркішою частиною бойового шляху для будь-якого військовослужбовця були, є і залишаться втрати товаришів. З цього моменту посмішка Андрія зникає. Як не дивно, але навіть про травми, отримані під час бойових дій, він розказував з позитивом. Опустивши очі додолу продовжує, що дійсно шкода кожного…
… Після декількох хвилин мовчання змінює тему і починає розповідати про те, як в польову їдальню потрапив снаряд противника. Посміхнувшись додає, що це було найнебезпечніше олів’є в його житті.
Закінчуючи розповідь про свій бойовий шлях, який ще триває, щиро говорить, що нагороди та державні відзнаки – це не те, чим дійсно треба пишатися, бо зараз на цьому багато хто робить піар. Так, коли син отримав домашнє завдання у школі розповісти детальну біографію свого батька, Дворніков відмовився, бо на його думку це зайве.
Так і виходить, що справжні Герої – захисники своєї Батьківщини здебільшого не хочуть розголошувати про свої ратні справи, поки не закінчилися бойові дії.
Ось такі вони, наші скромні десантники!
Пресслужба 81 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗС України