Як ті боєприпаси не здетонували – ми до сих пір не зрозуміли…

– В лютому 2015 року, перед виїздом, нас пошикував командир та запитав: «Хто хоче в розвідку?» Зголосився я та ще декілька хлопців – Вася, Богдан. Василя ми називали «Google», бо він все знав, – пригадує «Бармен».
– Їдемо по Широкиному – пара БТРів шнурочком та наш автомобіль «Galloper». Почалася «насипуха» – гранатомети, стрілецька зброя. Командир не розгубився – подав команду до бою. Потім зрозуміли – противника набагато більше – ми нарвалися на цілий батальйон окупантів.

Віталію 35, позивний «Бармен». Керівник рекламного відділу навіть не підозрював, що вже за декілька років стане офіцером однієї із славетних бригад Десантно-штурмових військ. У час, коли рідна Батьківщина потерпала від російського агресора, «Бармен» не зміг сидіти у теплому кріслі – звільнився з престижної роботи і пішов у військо.

– Пам’ятаю ворожий постріл у наш бік з ПТРК. Цей свист я ніколи не забуду. Був дуже сильний вітер. Ракета летіла прямо в БТР, але наш «Galloper» перекрив траєкторію польоту та прийняв удар на себе. На моїх очах машина розламалася на дві половини. Одна частина розлетілася на дрібні уламки, а інша – ще кілька метрів тягнулася по дорозі.

Кравченко та Гавелі, які сиділи на задніх сидіннях, відразу ж загинули. А кулеметник Вася на той момент знаходився у багажнику, з великою частиною нашого боєкомплекту. Як ті боєприпаси не здетонували – ми до сих пір не зрозуміли.

Водія ж викинуло з машини та зірвало каску з голови – він ще довго летів по дорозі. Руки та коліна до крові стер, – розповідає «Бармен».

– В той день я зрозумів – ось і до мене прийшла війна, – задумливо промовляє офіцер. – Кулеметник Вася непритомний лежав на узбіччі дороги – в його оці стирчала скалка. Підбігли. Вася прийшов до тями. І одразу – «де мій кулемет?».

За півтора роки «Бармен» виріс від солдата – оператора ПТКР до сержанта – командира гранатометного відділення.

На сьогодні ж, чоловік закінчив тримісячні офіцерські курси, адже мав вищу освіту, та прийняв посаду заступника командира роти однієї з частин Десантно-штурмових військ.

«Бармен» до змін у своєму житті ставиться позитивно – до війська пішов сам, його ніхто не змушував. Це його свідомій вибір і він ним дуже пишається.

Разом переможемо!
Слава Україні!
Юлія Федоренко, прес-група ОТУ «Схід»