Юність та сміливість
У 2021 році, за півтора місяця до повномасштабної війни, Артем звільнився в запас з Національної Гвардії, де служив строкову службу. Пів року працював на танковому заводі. Але згодом зрозумів, що його місце в армії. Майбутній командир розвідувального відділення хотів приносити користь Батьківщині та українському народові.
«Я одразу просився до 95-ї бригади, відчував, що моє місце саме там. Але у військкоматі мені сказали, що краще йти в 199-й центр, запропонували посаду, я згодився. Адже розумів, головне потрапити до десантно-штурмових військ, а тоді щось придумаю з переводом, – згадує хлопець, – У навчальному центрі був відбір у розвідроту. Тоді подумав чому не спробувати. Ось так сталося, що почав вчитися в розвідувальній школі. А після закінчення потрапив у 95-ту бригаду в розвідувальну роту».
Щоб бути ефективним командиром, хлопець має бути прикладом для свого особового складу. Юнак з розумінням підходить до своїх обов’язків, навчає свій особовий склад всьому, що сам вмієш, дивитися за підлеглими, допомагати їм.
Артем говорить, що на війні чимало що залежить від злагодженості підрозділів. Бригада має працювати, як один організм, тоді успіх буде на її боці.
«Якось на напрямку Кремінна, в славнозвісних лісах, ми були з першим батальйоном. На наш спостережний пункт (СП) виїхав танк, приблизно метрів сто від нас. Він прицільно пристрілював, ми почали відкатуватися вліво. Мені довелося бігти до хлопців, які стояли неподалік, просити допомогти. Побратими без вагань прийшли нас підсилити. Нам довелося працювати на краю посадки, хоч вона прострілювалася ворогами. Мій побратим вибіг з РПГ та влучив у російський танк, з машини пішов дим і він відступив. Тоді вдалося зупинити натиск окупантів і врятувати життя побратимів, як і моє», – згадує розвідник.
Артему подобається в армії, тому він планує підписати контракт саме в 95-тій бригаді. Тут він знайшов справжніх друзів, з якими пройшли чимало нелегких випробувань: «Мене вражає їхнє бажання перемогти, вони не бояться виконувати небезпечні завдання, йдуть на операції з гордістю та відвагою. Наша воля до перемоги незламна».
Десантник розповідає, що його підрозділ або на завданні, або на тренуваннях.
«У моєму підпорядкуванні чоловіки старші від мене, проте жодного разу не було такого, щоб вони мене не слухалися чи дорікали за вік. Усі мої бійці вмотивовані Перемогою, і це неабияк радує мене як командира. З такими людьми легко працювати!», – говорить Артем.
Розвідник радить всім готуватися до війни. Ніхто не знає, що буде завтра. Ворог може прийти з будь-якої сторони, кожен може опинитися на місці наших воїнів.
«Захищати Батьківщину не соромно, соромно ховатися й уникати служби в армії. Читайте, навчайтеся, приходьте до війська, робіть свій внесок, щоб наша Перемога була «яскравою», – закликає Артем.
Служба зв’язків з громадськістю 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України
