Як десантник Васім діяв в підпіллі, а згодом знищував окупантів на фронті

За голову Васіма росіяни назначили 10 тисяч доларів, але його так і не спіймали. А тим часом чоловік вправно знищує окупантів у складі 95 окрема десантно-штурмова бригада Збройнi Сили України.

«Звідки у мене таке ім’я? Я араб за походженням, мусульманин. Народився в Україні, виріс в Севастополі. Батьки у мене лікарі, тож я теж вивчився на медика, але згодом отримав другу вищу освіту – юриста. У рідному місті відкрив свій бізнес, одружився, – згадує десантник. – Але мій дім забрали росіяни, коли анексували Крим. Звісно, ми виходили на проукраїнські мітинги, але сили були нерівними. Чимало людей забирали силовики, а потім активісти взагалі зникали».

Ще майже рік родина Васіма прожила на півострові, в нього народилася донечка. Але з кожним днем лишатися в Криму людям з проукраїнськими поглядами ставало все небезпечніше. Тоді Васім з родиною переїхали в Херсон, де довелося будувати життя з нуля. Однак «руський мір» дістався й туди – у лютому 2022 року.

«Родину відправив до Європи, а сам пішов у добровольчий рух. З друзями ми партизанили, передавали дані про окупантів нашій армії. На жаль, у нас знайшлися колаборанти, які співпрацювали з росіянами та здавати всіх людей з проукраїнськими поглядами. Так, деякі мої побратими опинилися у полоні. За мене давали 10 тисяч доларів», – говорить Васім.

Зрештою чоловік вирішив, що час ставати до лав Збройних сил. Він прийшов у військкомат, який направив його вже у 95-у бригаду. Як згадує десантник, потрапив він у підрозділ самохідних артустановок. Спочатку Васім дуже переживав, що мало знав про артилерію, а йому дуже хотілося бути максимально корисним в бригаді. Проте нічого не можливо для того, хто хоче навчитися.

«Хлопці з досвідом мене вчили, пояснювали всі тонкощі роботи з САУ. І тепер я працюю навідником. Пам’ятаю, коли вперше відпрацював і наша розвідка передала, що снаряди влучили у ціль, я тоді дуже радів! Адже я саме для цього тут – нищити ворога та зробити все, щоб моя донечка жила у мирній країні», – посміхається Васім.

До речі, за час війни Васім не порушив своїх релігійних переконань щодо свинини, але й жодного дня не був голодний: «Нам привозять щодня гарячу свіжу їжу. Для мене ж в судках передають обіди, які можна мені їсти. Я навіть цього не просив, просто наші кухарі вирішили так мене підтримати. Замість свинини кладуть курятину чи яловичину, буває привозять всім те, що і мені можна вживати. Але у будь-якому разі в нас завжди є запаси тушонки з курятини чи яловичини».

За словами десантника, саме такі моменти, коли в частині турбуються про бійців, мотивує воювати ще краще.

Служба зв’язків з громадськістю 95 окрема десантно-штурмова бригада Збройнi Сили України